Зі мною трапилося щось божевільне!!!

Вчора я заходжу в АТБ. Маска, антисептик, всьо як має бути.

Я набрав свої покупки, і коли я встав в чергу, щоб розплатитися за покупку, та 200 гривень, якими я збирався заплатити, впали на підлогу.

Чоловік, що стоїть переді мною, який закінчував оплату своїх покупок, повільно нахилився і взяв мої 200 гривень. Я думав, що добрі і дбайливі люди ще існують… Я простягнув руку з широкою посмішкою, чекаючи, що він поверне мені мої гроші, намагаючись триматися подалі, поки я готував подяку за цей жест.

Але раптово те, що він сказав, залишило мене в подиві і мовчанні: «Те, що на підлозі, належить тому, хто це знайде!» — і він пішов … неквапливо, ніби не зробив нічого поганого.

Я подивився на касира, жінку позаду мене і людей навколо, які були свідками цієї сцени, і всі вони були здивовані, бурмочучи — то одна одній.

Я міг би подзвонити в службу безпеки супермаркету, але це здавалося настільки абсурдним, що я хотів сам вирішити цю несподівану ситуацію, що склалася …Я залишив свої покупки на підлозі і пішов за ним на парковку, щоб повернути свої 200 гривень.

Я зрозумів, що за мною стежать два надійних клієнта, міцної статури, які були поруч зі мною … цей факт мене заспокоїв.

Я підійшов до нього і попросив повернути мої гроші, але він подивився на мене з презирством і поводився так, як ніби я був невидимою …Він повільно поклав свої дві великі сумки на підлогу, щоб дістати ключ для машини з кишені його куртки … і я подумав — зараз або ніколи!

Я узяв два мішка і повторив: «Те, що на підлозі, належить тим, хто його знайшов!» І я побіг зі сміхом, дуже пишаючись собою …Глядачі почали аплодувати і будувати кордон безпеки, щоб не дати мерзотнику переслідувати мене.Він навіть не намагався … Думаю, що він був занадто ображений.

Він сердито покинув парковку …, руйнуючи конуси безпеки на своєму шляху. Я відчув прилив адреналіну, страх і нервозність …, але потім голосно розсміявся до сліз …Повернувшись додому, я відкрив пакети і виявив :